Звільнення за прогул: як не допустити порушення закону
Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Верховний суд підтвердив необхідність доведення та належної фіксації прогулу для того, щоб звільнити працівника.
Прогул — це відсутність без поважних причин працівника на роботі протягом всього робочого дня або навіть більш ніж 3 години (безперервно чи сумарно упродовж робочого дня).
При цьому йдеться саме про роботу, а не конкретно про робоче місце, оскільки трудову діяльність можна здійснювати не лише на робочому місці, а й безпосередньо на підприємстві чи в межах іншого простору. Прогул є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, за це може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (відповідно до Кодексу законів про працю України). Водночас Верховний суд наголошує, що роботодавець повинен надати докази, які підтвердять відсутність працівника на роботі понад три години впродовж робочого дня.
Відсутність особи на роботі слід зафіксувати відповідним актом. Форма документа — довільна, проте він має фіксувати не лише дату, а й конкретний час відсутності. Такий акт складається безпосередньо в день, коли працівник не з'явився на роботу і підписується щонайменше двома працівниками.
Наступним етапом є з'ясування причин відсутності особи на роботі. Для цього можна, наприклад, зателефонувати працівнику чи його родичам, написати у доступні месенджери, надіслати електронного чи навіть паперового листа (з повідомленням про вручення), а також здійснити особистий візит за місцем проживання чи реєстрації.
Найбільш дискусійним моментом є визначення, того чи була причина відсутності поважною. Справа в тому, що трудове законодавство не містить повного переліку таких обставин. Судова практика, наприклад розцінює причину неявки як поважну, якщо це сталося внаслідок обставин які не могли бути усунуті працівником:
стихійні лиха (пожежа, повінь), аварії, простій на транспорті, виконання громадського обов'язку (надання допомоги потерпілим, порятунок державного або приватного майна при пожежі), догляд за захворілим зненацька членом родини, відсутність за станом здоров'я.
Важливо, що відсутність на роботі за станом здоров'я може бути підтверджена не лише листком непрацездатності, а й довідкою, випискою з медкарти або іншими доказами.
Якщо усі ці етапи було пройдено, перш ніж ухвалювати рішення про покарання, від працівника слід отримати письмові пояснення, і лише після цього можна застосувати дисциплінарне стягнення. Важливо, що КЗпП обмежує час, впродовж якого роботодавець може накласти покарання: не пізніше одного місяця з моменту виявлення (не враховуючи часу звільнення від роботи внаслідок перебування лікарняному або у відпустці). Водночас після спливу шести місяців накладання дисциплінарного стягнення за проступок заборонене.
За інформацією Судово-юридичної газети
