Неоплачувана відпустка і простій: чи потрібно автоматично платити працівнику дві третини окладу?

У Верховному суді розглянули справу про оплату простою для тих, хто вийшов із відпустки без збереження зарплати у зв'язку з проведенням АТО. Скаргу до суду подала працівниця, яка перебувала у такій відпустці ще з 2016 року. Її відпустка припинилася у 2022 році, коли відповідну норму було виключено із Закону «Про відпустки», але зарплата жінці не нараховувалась. Сама ж вона вважала це неправомірним, оскільки на підприємстві було оголошено простій, і роботодавець мав би платити працівникам дві третини окладу.

Простій під час воєнного стану

У першій та в апеляційній інстанціях у задоволенні позову відмовили, звернувши увагу на те, що позивачка не виконувала своїх обов'язків і не повідомляла роботодавця про готовність працювати. На етапі розгляду у Верховному суді було наголошено, що відпустка і простій є різними формами тимчасового звільнення від виконання роботи, і не можуть бути застосовані одночасно.

Відтак, у разі перебування працівника у відпустці, правові наслідки, пов'язані із простоєм, не поширюються на нього.

Тут також додали, що автоматичне застосування до працівника наказу про простій, оголошений для всього підприємства, не спричиняє наслідків щодо автоматичного нарахування оплати. У ВС наголосили, що готовність працівника до виконання роботи є важливою умовою для оплати простою (відповідно до Кодексу законів про працю України), тож претендувати на оплату жінка мала би лише після засвідчення своєї готовності приступити до виконання обов'язків.

За інформацією Судово-юридичної газети