За угодою сторін чи з ініціативи працівника? Розбираємось у нюансах щодо строків звільнення

Звільнення з ініціативи працівника та за угодою сторін мають кілька суттєвих відмінностей, іі справа не лише в тому, що підставою при цьому є різні положення Кодексу законів про працю (за угодою сторін — п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, з ініціативи працівника — ст. 38 КЗпП).

Так, коли звільнення ініціює сам працівник, на нього покладається обов'язок попередити роботодавця про це письмово за два тижні. Виключення можливі лише тоді, коли звільнення зумовлене, зокрема:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї (відповідно до медичного висновку) або особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом.

Під час воєнного стану додалася ще одна підстава, яка дозволяє звільнитися у строк, зазначений у заяві, без дотримання норми про попередження за два тижні — ведення бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та існування загрози для життя і здоров'я працівника (окрім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану чи залучення до виконання робіт на об'єктах кредитної інфраструктури). Відповідна норма фіксується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Робота з документами

• Заява про звільнення за власним бажанням через воєнні дії
• Наказ про звільнення за власним бажанням через воєнні дії

У Федерації профспілок наголошують, що наявність загрози життю та здоров'ю є поважною причиною для звільнення саме тоді, коли підприємство розташоване у зоні бойових дій, і не може стосуватися всієї території України.

Якщо ж ідеться про звільнення за угодою сторін, то тут законодавство не встановлює вимог щодо строків повідомлення та наявності поважних причин для припинення трудових відносин. Втім, є інша особливість — якщо ініціатором звільнення є роботодавець, він повинен отримати згоду працівника на звільнення. Для цього працівник може подати заяву, де висловить згоду, або ж зробити відповідну відмітку на письмові пропозиції роботодавця. 

За інформацією Федерації профспілок України