Дискримінація працівників з інвалідністю: які дії роботодавця можуть бути порушенням

Дискримінацією за ознакою інвалідності є розрізнення, виключення або обмеження, через які людина не може нарівні з іншими реалізовувати свої права та свободи. Таке визначення містить Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, яку ратифікувала Україна.

У трудових відносинах прямою дискримінацією може бути, наприклад, відмова у прийнятті на роботу лише через наявність у кандидата інвалідності, хоча його навички та кваліфікація відповідають посаді.

Дискримінація може бути й непрямою. Йдеться про ситуації, коли формально однакові для всіх правила на практиці створюють перешкоди саме для осіб з інвалідністю.

Окремою формою дискримінації є відмова у розумному пристосуванні — необхідних і доречних змін, які дають людині з інвалідністю можливість реалізовувати свої права нарівні з іншими та водночас не створюють надмірного тягаря. Також до форм дискримінації належить підбурювання до дискримінаційних дій.

Без образ і дискримінації — як коректно називати людей

Дискримінація за ознакою інвалідності заборонена українським законодавством. Це стосується, зокрема, працевлаштування та трудових відносин, а також освіти, медичних послуг, транспорту, житла та інших сфер життя.

За інформацією Управління інспекційної діяльності у Черкаській області

Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці