ДСНС розробила методичні рекомендації для бізнесу щодо облаштування безпечних просторів для працівників і відвідувачів під час повітряної тривоги
Безпечним простором може бути приміщення всередині будівлі, відокремлене від вулиці щонайменше двома стінами. Однак його захисні властивості необхідно оцінювати з урахуванням конструкції будівлі та можливих загроз. Такий простір не замінює повноцінного укриття.
Якщо підприємство не має власного укриття, воно може домовитися про використання найближчої захисної споруди. Для цього потрібно перевірити її місткість, врахувати кількість інших осіб, які там укриватимуться, та отримати згоду балансоутримувача на розміщення працівників і відвідувачів.
Під час «жовтого» рівня небезпеки підприємства можуть продовжувати роботу за умови належного захисту людей. За «червоного» рівня, зокрема в разі загрози балістичного удару або масованого обстрілу, всі мають пройти в укриття.
У ДСНС наголошують: наявність безпечного простору не означає, що можна ігнорувати повітряну тривогу.
За інформацією Facebook-сторінки МВС України
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Наприкінці року кадровику варто перевірити, скільки днів щорічних відпусток працівники вже використали та який залишок невикористаної відпустки переходить на наступний період. Такий облік потрібен не лише для планування графіка відпусток, а й для контролю за дотриманням права працівників на відпочинок. Як розрахувати відпустку пропорційно відпрацьованому часу? Яку форму має довідка про залишок відпустки? Чи є єдина формула розрахунку днів відпустки? Відповіді на всі питання — у статті
Гарантовані 24 дні відпочинку на рік — не межа. Окрім щорічної основної відпустки, деяким працівникам встановлюються щорічні додаткові відпустки, зокрема — додаткова відпустка за особливий характер праці. Які працівники можуть претендувати на неї та скільки додатково відпочивати, — детально у статті.