Припинення трудового договору з сумісником у такому випадку провадиться на підставі статті 7 КЗпП. Законодавством про працю не встановлено вимог щодо попередження сумісника про наступне звільнення за цією підставою та необхідності отримання від працівника заяви на звільнення
Мінсоцполітики в листі від 28.10.2016 № 401/06/186-16 нагадало, що звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій провадиться, зокрема, у разі прийняття працівника, який не є сумісником (п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.1993 № 43).
Припинення трудового договору з сумісником у цьому випадку провадиться на підставі статті 7 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Обов’язку попереджати сумісника про наступне звільнення за цією підставою законодавство не містить. Необхідності подання працівником заяви на звільнення за цією підставою законодавством також не встановлено.
Звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, є розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 43-1 КЗпП), а тому не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (ст. 40 КЗпП).
Мінсоцполітики зауважує, що норм щодо звільнення з роботи за сумісництвом працівника підприємств, установ, організацій інших форм власності у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником, законодавство не містить.
Ольга Савченко,
експерт Експертус: Кадри
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Особливості звільнення під час воєнного стану в Україні регламентує Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Звільнення під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років хоч і є досить популярним на сьогодні, однак викликає низку питань. Як правильно оформити звільнення під час декретної відпустки? Чи можуть звільнити вагітну? У чому особливості звільнення за власним бажанням під час відпустки по догляду за дитиною? Чи можливе звільнення за угодою сторін під час декретної відпустки? Відповідь на ці та інші питання — знайдіть у статті