Теми перевірок, як завжди, у фаворі. Наскільки вони правомірні? Які органи є контролюючими? Чому органів Держпраці не стосується мораторій на перевірки?
Майже півтора року минуло відтоді, як Верховна Рада оголосила мораторій на перевірки роботодавців. Ледь не «під ялинку» народні обранці подарували неньці-Україні черговий новорічний «сюрприз» — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71). У ньому чорним по білому було написано, що в 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій і фізичних осіб-підприємців (із обсягом доходу до 20 млн грн) за попередній календарний рік контролюючі органи здійснюють винятково:
- з дозволу Кабміну;
- за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
- за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Проте… не так сталось, як гадалось. Річ у тім, що за статтею 41 Податкового кодексу (далі — ПК) у ролі контролюючих органів виступають органи доходів і зборів, які забезпечують формування єдиної податкової та митної політики. Водночас питання, пов`язані зі сферою праці, не належать до обмежень, установлених Прикінцевими положеннями Закону № 71. Ось такий веселий каламбур: мораторій на перевірки стосується не всіх держструктур, котрі провадять перевірки.
Повноваження Держпраці визначено у Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженому постановою КМУ від 11.02.2015 № 96: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення).
Отже, штрафні санкції для роботодавців є доволі актуальними. Про це вже «потурбувалася» стаття 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП): у разі ненадання необхідних документів інспектор може внести посадовій особі суб’єкта господарювання письмову вимогу про їх надання у визначені строки, а в разі їх порушення — винуватцям доведеться сплатити чималий штраф — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від редакції «Кадровик-01»
Перефразуючи відомий вислів Маяковського, говоримо «перевірки», розуміємо «штраф». А кому ж нині хочеться віддавати свої «кровні» через незнання законодавства про працю? З огляду на це виникає безліч питань. Виконуючи побажання багатотисячної «армії» читачів, журнал «Кадровик-01» звернувся за докладними роз’ясненнями щодо мораторію до заступника директора департаменту з питань праці, начальника відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Олени Коновалової. Прочитайте обов’язково:
Перевірки роботодавців органами Держпраці: мораторій не діє («Кадровик-01», № 03/2016)
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
