02.08.2018 набув чинності Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» від 12.07.2018 № 2505-VIII.
Особа, зникла безвісти, — фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду.
Заяву про розшук особи, зниклої безвісти, може подати до відповідного територіального органу Національної поліції України:
- родич;
- представник військового формування;
- орган державної влади;
- орган місцевого самоврядування;
- об’єднання громадян;
- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.
Роботодавець зобов’язаний зберігати за особою, зниклою безвісти, місце роботи та займану посаду, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.
Натомість за особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яка зникла безвісти під час збройного конфлікту, воєнних дій, заворушень всередині держави або у зв’язку з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, зберігають ще й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування, але не більш як до моменту оголошення такої особи померлою у порядку, встановленому законодавством. Середній заробіток в цій ситуації виплачують за рахунок коштів держбюджету. Уряд має розробити відповідний порядок.
Окрім того, в Україні буде створено Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Інформацію з Реєстру надаватимуть:
- родичам;
- заінтересованим особам;
- заявнику;
- органам, уповноваженим на облік та/або розшук осіб.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
