Мінсоцполітики листом від 26.06.2019 № 751/0/204-19 роз’яснило права працівників, які працюють за сумісництвом, на додаткову соціальну відпустку.
Мінсоцполітики зазначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією), фізичною особою. Тому має право на оплачувану щорічну відпустку.
Калькулятор дати закінчення відпустки
В той же час, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 59 КЗпП).
Відповідно статті 19 Закону про відпустки додаткову соціальну відпустку надають:
- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років; або дитину з інвалідністю; або яка усиновила дитину;
- матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
- одинокій матері;
- батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
- одному із прийомних батьків.
Процитована стаття не передбачає обмежень для сумісників.
Враховуючи зазначене, Мінсоцполітики доходить висновку, що законодавство не забороняє надавати працівникам-сумісникам додаткову соціальну відпустку. Її тривалість визначають як і для основних працівників: за однією підставою — 10 календарних днів, за двома або більше — 17 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
за три робочих чи календарних дні до початку відпустки?
