Строковий трудовий договір (далі — СТД) укладають, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 2 ст. 23 КЗпП). Якщо СТД уклали безпідставно, його строковий характер вважатиметься неправомірним.
Топ-5 запитань кадровиків про строковий договір
Працівник, з яким укладено СТД, має такі ж права, як і працівник за безстроковим трудовим договором.
Строк договору встановлюють за погодженням сторін. Його можна визначати конкретним терміном, або часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівника з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною). У наказі (розпорядженні) про укладання СТД обов’язково зазначають про його строковий характер.
Дізнайтеся, як прийняти за строковим трудовим договором, щоб не вскочити в судовий спір
При укладанні СТД працівник погоджується працювати певний строк, тому звільнитися за власним бажанням він може лише за наявності поважних причин.
СТД розривають у зв’язку із закінченням строку його дії на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП. При цьому працівник не повинен писати заяву — він погодився на певний строк при працевлаштуванні та ознайомленні з наказом про прийняття на роботу. Роботодавець, в свою чергу, не зобов’язаний попереджати працівника про закінчення СТД та звільнення.
Колеги запитують, як продовжити строковий договір і коли це можна робити
Держпраці звертає увагу, що звільнити працівника за пунктом статті 36 КЗпП роботодавець може й під час відпустки, й під час тимчасової непрацездатності, оскільки розірвання СТД не є ініціативою роботодавця. Днем звільнення вважають останній день роботи, визначений у трудовому договорі.
За інформацією Управління Держпраці у Полтавській області
