Держпраці роз’яснює, як мають діяти роботодавець і працівник під час простою
У випадках призупинення робіт із причин відсутності матеріалів, технологічної документації, несправності устаткування тощо на підприємстві оголошують простій.
Простій на підприємстві: алгоритм дій кадровика
Якщо простій відбувається з вини працівника, оплату за час простою працівник не отримує. У разі відсутності вини працівника у простої, роботодавець має оплатити цей час у розмірі не менше ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду або посадового окладу (ст. 113 КЗпП). Підприємство вправі встановити й вищий розмір оплати часу простою в колективному договорі (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).
Колеги цікавляться, як оплачується час простою з вини роботодавця при відрядній системі оплати праці
Якщо простій оголосили за вимогою органу державного нагляду за охороною праці чи служби охорони праці, роботодавець має оплатити час простою у розмірі середнього заробітку (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про охорону праці»).
Управління Держпраці наголошує, якщо працівник через простій самовільно не приходить на роботу чи іде з роботи, він не може вимагати оплати такого часу. Відправлення працівника у відпустку без збереження зарплати на час простою Держпраці вважає порушенням. Роботодавцю доведеться відповідати за такі дії.
Держпраці також наполягає, що працівники зобов’язані попереджати роботодавця про початок простою. Невиконання працівниками цього обов’язку є дисциплінарним проступком, за вчинення якого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Але це не може бути підставою для відмови роботодавця оплатити час простою, оскільки обов’язок провести оплату не залежить від обов’язку працівника попередити власника.
За інформацією Управління Держпраці у Кіровоградській області
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Які особливості прийняття на роботу з неповним робочим днем варто враховувати обом сторонам трудових відносин? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
Переведення годинника на зимовий час — це практика, коли годинники переводять назад на одну годину, щоб використовувати світловий день більше вранці та зекономити електроенергію. Відтак, у ніч з 25 на 26 жовтня українці переведуть свої годинники на годину назад. Що має врахувати роботодавець, кадровик та працівник під час осіннього переведення часу?
Підпишіться на 
