Держпраці роз’яснює, як мають діяти роботодавець і працівник під час простою
У випадках призупинення робіт із причин відсутності матеріалів, технологічної документації, несправності устаткування тощо на підприємстві оголошують простій.
Простій на підприємстві: алгоритм дій кадровика
Якщо простій відбувається з вини працівника, оплату за час простою працівник не отримує. У разі відсутності вини працівника у простої, роботодавець має оплатити цей час у розмірі не менше ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду або посадового окладу (ст. 113 КЗпП). Підприємство вправі встановити й вищий розмір оплати часу простою в колективному договорі (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).
Колеги цікавляться, як оплачується час простою з вини роботодавця при відрядній системі оплати праці
Якщо простій оголосили за вимогою органу державного нагляду за охороною праці чи служби охорони праці, роботодавець має оплатити час простою у розмірі середнього заробітку (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про охорону праці»).
Управління Держпраці наголошує, якщо працівник через простій самовільно не приходить на роботу чи іде з роботи, він не може вимагати оплати такого часу. Відправлення працівника у відпустку без збереження зарплати на час простою Держпраці вважає порушенням. Роботодавцю доведеться відповідати за такі дії.
Держпраці також наполягає, що працівники зобов’язані попереджати роботодавця про початок простою. Невиконання працівниками цього обов’язку є дисциплінарним проступком, за вчинення якого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Але це не може бути підставою для відмови роботодавця оплатити час простою, оскільки обов’язок провести оплату не залежить від обов’язку працівника попередити власника.
За інформацією Управління Держпраці у Кіровоградській області
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
