Управління Держпраці звертає увагу, що на більшості підприємств, як правило, установлюють п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (ст.52 КЗпП). Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день за п’ятиденного робочого тижня встановлюють графіком роботи підприємства, погодженим з профспілкою, і, зазвичай, надають підряд із загальним вихідним днем. Святкові та неробочі визначає стаття 73 КЗпП.
Залучати працівників до роботи у вихідний день з виробничої необхідності заборонено. Окремих працівників можливо залучити до роботи в ці дні тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства та лише у виняткових випадках, які визначає стаття 71 КЗпП.
Роботу у вихідний день компенсують за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. Отже, у працівника є вибір — або взяти відгул за роботу у вихідний, або отримати оплату в подвійному розмірі. Якщо він обрав відгул, має узгодити дату з роботодавцем. Мінсоцполітики рекомендує надавати відгул, по можливості, через найкоротший проміжок часу та в табелі обліку використання робочого часу відмічати цей день «ІН» (лист від 19.09.2012 № 321/13/133-12).
На відміну від роботи у вихідний, працівник, який працював у святковий день, отримає й подвійну оплату, й за бажанням інший день відпочинку. День відгулу є вихідним днем та не оплачується (лист Мінпраці від 29.12.2009 № 853/13/84-09). День відпочинку — це додаткова гарантія, яка не передбачає заміни підвищеної оплати за роботу у святкові дні.
Наказ про залучення до роботи у святковий день
Працівник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. Невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин, що може стати причиною звільнення на підставі п.4 ст.40 КЗпП.
Тож, обирайте компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні за узгодженням з роботодавцем.
За інформацією Управління Держпраці в Кіровоградській області
Чи можна надати авансом день відпочинку за роботу у вихідний?
