Організація роботи в умовах карантину 2020
За яких підстав працівника можна звільнити під час обмежувальних заходів?
Мін'юст наголошує, що жодних змін у КЗпП щодо звільнення протягом дії карантину внесено не було. Підстави для звільнення працівників залишились незмінними.
За яких умов трудовий договір може бути припинено?
Отже, як і до запровадження карантину, трудовий договір може бути припинено:
1. за угодою сторін (ст. 36 КЗпП);2. з ініціативи працівника, а саме:
- розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП);
- розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП).
- при змінах в організації праці, у тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, скороченні чисельності або штату працівників, виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, прогулу чи систематичного невиконання обов`язків без поважних причин та інших підстав (ст.40 КЗпП).
- грубе порушення трудових обов`язків певними категоріями працівників, винні дії керівника (внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати) чи працівника (якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку роботодавця), вчинення аморального проступку, порушення, пов`язані з нормами Закону України «Про запобігання корупції» або припинення повноважень посадових осіб (ста.41 КЗпП).
Увага. Додаткових положень, які б давали роботодавцю право на припинення трудових відносини із працівником, через карантин або пов`язані з ним обмежувальні заходи, немає.
Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), а не підстава для звільнення.
Що робити працівнику, якщо на нього чиниться тиск з боку роботодавця?
Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів, примушування працівника до вчинення подібних дій, є незаконним.
Раніше і Президент, і заступник голови Нацполіції — начальник Головного слідчого управління закликали громадян, у разі незаконного звільнення, телефонувати за номером 102 або писати заяву в поліцію. Адже, згідно зі статтею 172 Кримінального кодексу України, примус до звільнення — це грубе порушення законодавства про працю, за яке загрожує одне з покарань:
- штраф 34—51 тис. грн;
- позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до п’яти років;
- арешт строком до шести місяців;
- обмеження волі строком до двох років.
Нагадуємо, що звільняти працівника під час відпустки чи лікарняного, з ініціативи роботодавця працівника, теж заборонено законодавством.
Додаткові застереження від Мін'юсту
Якщо у вас немає бажання писати заяву на звільнення за власним бажанням або за угодою сторін — не пишіть. Такі заяви не підлягають оскарженню і захистити свої права буде дуже складно.
Такого поняття як «тимчасове звільнення на час карантину» – не існує. Карантин – не може бути підставою для звільнення.
Як роботодавець має організувати роботу під час карантину?
Міністерство юстиції нагадує, що у зв’язку в введенням обмежувальних заходів через загрозу розповсюдження COVID-19 можна:
- оголосити простій на час карантину;
- ввести гнучкий режим графіку роботи працівників;
- запровадити дистанційну (надомну) роботу;
- надати працівникам право скористатись відпустками ( щорічними оплачуваними або без збереження заробітної плати).
За інформацією Facebook-сторінки Мін'юсту
