Звільнення з роботи під час відпустки

Звільнення з роботи під час відпустки: нормативно-правове регулювання

Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті) та у період перебування працівника у відпустці забороняється. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

За загальним правилом, працівник має написати заяву про звільнення за 2 тижні до фактичного припинення роботи. Зазначимо, що КЗпП визначає підстави, коли роботодавець повинен звільнити працівника у термін, про який просить працівник.

Порядок звільнення у відпустці

У разі, якщо працівник вирішив розірвати трудовий договір до закінчення щорічної відпустки, він повинен подати письмову заяву про звільнення з роботи раніше узгодженого з роботодавцем строку. У заяві працівник зазначає причини таких дій, підтверджує підстави звільнення та просить змінити дату раніше домовленого строку на нову.

Стаж для щорічної основної відпустки: що включати, а що — ні

Ірина Житкова шеф-редактор Експертус Кадри

Збережіть собі цю шпаргалку. Експерт зібрав усе, що потрібно знати кадровику про стаж для щорічної відпустки. Також врахували останні зміни, що діють із 24 грудня 2023 року.

Скачати шпаргалку

Після отримання заяви роботодавець видає наказ про звільнення працівника. Датою звільнення під час відпустки за власним бажанням є дата, зазначена в заяві працівника. Ця дата є останнім днем припиненої відпустки. У табелі обліку використання робочого часу день звільнення працівника за новою датою має бути позначений як перебування його у щорічній відпустці. Трудову книжку працівника доцільно заповнити під час його фактичного звільнення.

Таким чином, законодавство не забороняє звільняти працівника за його бажанням не з останнього дня наданої йому щорічної відпустки, а з дати, зазначеної в заяві про звільнення. Разом з тим, звільнення під час відпустки за згодою сторін також допускається у разі ініціювання такого самим працівником.

При звільненні працівника з ним необхідно провести повний розрахунок, включаючи виплату компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки. Якщо працівник припинив відпустку достроково, щоб звільнитися, то дні відпустки, які припадали на календарні дні після звільнення, не будуть вважатися днями відпустки. Тому необхідно провести виправлення (сторнування) нарахованих за ці дні сум відпускних.

Невикористана відпустка: розраховуємо та гасимо заборгованість

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, відповідно до статті 22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі — Закон «Про відпустки»).

У випадку звільнення під час відпустки останній день роботи часто настає до останнього дня відпустки. Очевидно, що видавати наказ про переривання відпустки і тим більше, виходити працівнику на один день на роботу не потрібно, адже у разі припинення трудових відносин відпустка переривається автоматично.

Винятком є ситуація, якщо працівник спеціально подав заяву про звільнення з таким розрахунком, аби останній день двотижневого строку попередження роботодавця про майбутнє звільнення припав на останній день відпустки. У цьому випадку останній день відпустки буде одночасно і днем звільнення.

Звільнення сумісника під час відпустки

Працівники, що уклали трудовий договір про роботу за сумісництвом, перебувають у трудових відносинах. Отже, мають право на оплачувану щорічну відпустку та додаткові соціальні відпустки. Якщо у сумісника виникла потреба звільнення за власним бажанням під час відпустки, то оформлення такого звільнення не має додаткової специфіки і повністю відповідає описаному вище алгоритму.