Вагітні працівниці мають ряд законодавчих гарантій. Однак, закінчення строку трудового договору — законна підстава для його припинення. Що ж робити кадровику, коли строк трудового договору з працівницею добіг кінця, але вона носить під серцем дитину?
Відповідно до статті 23 трудовий договір може бути укладено на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Закінчення строку, на який було укладено трудовий договір, є підставою для припинення його дії (п. 2 ч. 1 статті 36 КЗпП).
Кадровику, пам’ятай!
Трудовий договір не припиниться автоматично. Без наказу строковий трудовий договір перетвориться на безстроковий, а «строковик» — на постійного працівника.
Одночасно частина 3 статті 184 КЗпП регламентує: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Як перевести вагітну на легшу роботу
Отже, КЗпП дозволяє роботодавцю звільнити вагітну після закінчення строкового договору, головна умова —обов’язкове працевлаштування.
На період працевлаштування за вагітною працівницею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Не може бути визнано, що роботодавець виконав обов’язок з працевлаштування, якщо працівниці не було надано у тій же або в іншій організації іншої роботи або запропоновано роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин, наприклад, за станом здоров’я (абз. 1 п. 9 Постанови Племіуму Верховного Суду України«Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 № 9).
Отже, невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов’язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього обов’язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця; виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору.
За інформацією Управління Держпраці у Волинській області
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді термін відпрацювання не застосовується. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Можна досконало знати порядок звільнення з роботи, але коли мова йде про конкретного працівника, на допомогу варто покликати як професійний досвід, так і життєвий. Ця стаття допоможе отримати відповідь на питання, як правильно звільнити працівника.
Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин (приміром, виїхали за кордон)? Як визначати дату звільнення, якщо процес ліквідації може розтягнутися на рік або навіть більше?
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.