Відповідно до статті 23 трудовий договір може бути укладено на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Закінчення строку, на який було укладено трудовий договір, є підставою для припинення його дії (п. 2 ч. 1 статті 36 КЗпП).
Одночасно частина 3 статті 184 КЗпП регламентує: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Як перевести вагітну на легшу роботу
Отже, КЗпП дозволяє роботодавцю звільнити вагітну після закінчення строкового договору, головна умова —обов’язкове працевлаштування.
На період працевлаштування за вагітною працівницею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Не може бути визнано, що роботодавець виконав обов’язок з працевлаштування, якщо працівниці не було надано у тій же або в іншій організації іншої роботи або запропоновано роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин, наприклад, за станом здоров’я (абз. 1 п. 9 Постанови Племіуму Верховного Суду України«Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 № 9).
Отже, невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов’язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього обов’язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця; виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору.
За інформацією Управління Держпраці у Волинській області
