Працевлаштування осіб, молодше 18 років
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час. Відповідно до статті 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток, за письмовою згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Крім того, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, до роботи лише у вільний від навчання час допускаються підлітки від 14 років.
З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі.
Настанова! Не вірте словам, вимагайте офіційного підтвердження віку.
Стаття 189 КЗпП скеровує, що кожен суб’єкт господарювання повинен вести спеціальний облік неповнолітніх із зазначенням дати їх народження.
При прийнятті на роботу неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань щодо запропонованої роботи. Надалі підліток має проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21-річного віку (ст. 191 КЗпП).
Тривалість робочого часу неповнолітнього працівника
Нормування праці
Для робітників віком до 18 років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років. Водночас для таких осіб можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП).
Порядок звільнення неповнолітнього працівника
Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Звільнення без такого погодження є незаконним.
Крім того, звільнити неповнолітнього з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, можна лише у виняткових випадках і з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 198 КЗпП).
У разі коли виконання трудового договору неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи і службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового (ст. 199 КЗпП).
За інформацією Управління Держпраці у Вінницькій області