Розмір вихідної допомоги при звільненні залежить від підстав припинення трудових відносин. Управління Держпраці у Полтавській області зауважило, що сукупність наведених у статті 44 КЗпП підстав дозволяє зробити висновок, що право на вихідну допомогу належить особам, які звільненні не за власним бажанням або їх звільнення спричинене умовами, що від них не залежать.
⚡️ Відповідальність за невиплату вихідної допомоги
Зокрема, працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку у таких випадках:
- припинення трудового договору у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
- розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу при змінах в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
- розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП);
- розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
Сума вихідної допомоги може визначатись колективним договором, але розмір такої грошової допомоги не може бути меншим тримісячного середнього заробітку. Колективний договір може визначати розмір вихідної допомоги у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (тобто коли розірвання трудового договору настало з ініціативи працівника згідно зі ст. ст. 38, 39 КЗпП, але цей розмір теж не може бути меншим тримісячного середнього заробітку.
Як Держпраці перевіряє дотримання колективного договору
У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу при припиненні повноважень посадових осіб працівнику передбачена вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Окрема підстава та розмір вихідної допомоги передбачені для сезонних та тимчасових працівників. Окрім підстав передбачених у ст. 44 КЗпП, підставою для виплати є розірвання трудового договору при призупиненні робіт на підприємстві. Вихідна допомога для сезонних працівників виплачується у розмірі тижневого середнього заробітку, а для тимчасових працівників — у розмірі триденного середнього заробітку.
Держпраці закцентовує: стаття 44 КЗпП визначає мінімальний, але обов’язковий рівень для надання вихідної допомоги. Для того, щоб бути конкурентним на ринку роботодавець може передбачити, окрім обов’язкових підстав для виплати вихідної допомоги, інші підстави вихідної допомоги, які входять до соціального пакету підприємства чи організації, або збільшити її розмір.
Виплачувати вихідну допомогу необхідно разом з усіма іншими сумами, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо працівник в день звільнення не працював (ст. 116 КЗпП).
