Таку позицію Верховний суд висловив у постанові від 02.10.2020 у справі № 127/25292/18 (провадження № 61-15400св19).
Як запровадити суміщення посад
Працівник підприємства (позивач) звернувся до суду з позовом до роботодавця (відповідач) про скасування наказу та поновлення суміщення посади, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу.
Суд встановив, що роботодавець дозволив начальнику служби безпеки та кадрового забезпечення суміщувати посаду провідного професіонала з антикорупційної діяльності на період дії вакансії. Працівнику визначили обсяг робіт у межах посадової інструкції та доплату у розмірі 90% посадового окладу професіонала з антикорупційної діяльності.
Згодом роботодавець видав наказ «Про зміни істотних умов праці». Працівника попередили про звільнення у разі відмови продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП).
На посаду провідного професіонала з антикорупційної діяльності призначили іншого працівника за основним місцем роботи.
Запобігання корупції — обов’язок не лише органів влади, а й юридичних осіб (далі — юрособи). Але дотримують цього обов’язку по-різному
Позивач вважав, що роботодавець не виконує законодавство про працю і звільнився з посади начальника служби безпеки та кадрового забезпечення за власним бажанням (п. 3 ст. 38 КЗпП).
Верховний суд підтримав рішення суду першої та апеляційної інстанцій на користь роботодавця.
Суд зауважив: правова конструкція суміщення професій (посад) виходить з того, що вакантна посада за відповідною професією є в штатному розписі, але вона вільна.
У зв’язку із призначенням на посаду професіонала з антикорупційної діяльності іншого працівника, суміщення посад позивача припинили за ініціативою роботодавця наказом (ст. 32 КЗпП).
Суд зауважив, що зміна умов праці працівника за посадою за суміщенням, у тому числі увільнення його від обов’язків, встановлених за цією посадою — це не звільнення з роботи, а увільнення від виконання тільки цих обов’язків і тільки за цією посадою. Працівник продовжує виконувати обов’язки за основною посадою.
Прийняття на встановлену посаду працівника за основним місцем роботи — це підстава для увільнення від виконання цих обов’язків працівника, який виконує їх за суміщенням.
Верховний суд відмовив працівнику у задоволенні позову про скасування наказу, поновлення суміщення посади та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
експерт Експертус Кадри
