Щоб відправити у відрядження працівника, керуйтеся Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998р. № 59 та КЗпП.
Наказ про відрядження: складайте за новими правилами
Службове відрядження є обов’язковим для працівника, якщо воно встановлено розпорядженням керівника установи для виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Утім, керівник підприємтсва не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Тому відмова працівника без поважних причин поїхати у відрядження для виконання своїх робочих обов`язків, може розглядатись як порушення трудової дисципліни.
Водночас, є категорії працівників, на яких поширються деякі заборони щодо відрядження.
До таких працівників належать:
Категорія працівників | Заборона або обмеження щодо відрядження |
вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років | забороняється направлення у відрядження (ст. 176 КЗпП) |
жінки, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю | не можуть направлятись у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП) |
Відповідно до положень ст. 186-1 КЗпП гарантії встановлені статтями 176-177 КЗпП поширюються також на:
- батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
