Виконання дистанційної роботи не тягне за собою ніяких обмежень обсягу трудових прав працівників
Дистанційна робота – це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця (ст. 60 КЗпП).
Як працюватимемо під час карантину
Особливості дистанційної роботи:
- працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються ПВТР, якщо інше не передбачено у трудовому договорі;
- загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП (40 або менше годин на тиждень).
Роботодавець має забезпечити облік виконаної роботи в узгодженому порядку. Роботодавець повинен виплачувати зарплату в установленому законодавством порядку:
- не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.д.;
- не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Працівник може самостійно обирати місце для виконання роботи.
Як ознайомити з графіком відпусток дистанційних працівників
Тобто на роботу дистанційних працівників в повній мірі поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей їхнього режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі.
При запровадженні дистанційної роботи посаду та зарплату роботодавці повинні зберігати.
Сторони трудового договору мають самостійно домовитися про:
- систему оплати праці (почасову чи відрядну);
- строки виконання робіт;
- способи контролю за виконанням роботи;
- питання охорони праці;
- відповідальність сторін тощо.
Зверніть увагу, що ст. 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Також можна домовитись про компенсацію витрат за використання електроенергії та води, зв'язку та обслуговування обладнання тощо.
За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
