Виконання дистанційної роботи не тягне за собою ніяких обмежень обсягу трудових прав працівників

Дистанційна робота – це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця (ст. 60
КЗпП
).
Як працюватимемо під час карантину
Особливості дистанційної роботи:
- працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються ПВТР, якщо інше не передбачено у трудовому договорі;
- загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП (40 або менше годин на тиждень).
Роботодавець має забезпечити облік виконаної роботи в узгодженому порядку. Роботодавець повинен виплачувати зарплату в установленому законодавством порядку:
- не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.д.;
- не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Працівник може самостійно обирати місце для виконання роботи.
Як ознайомити з графіком відпусток дистанційних працівників
Тобто на роботу дистанційних працівників в повній мірі поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей їхнього режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі.
При запровадженні дистанційної роботи посаду та зарплату роботодавці повинні зберігати.
Сторони трудового договору мають самостійно домовитися про:
- систему оплати праці (почасову чи відрядну);
- строки виконання робіт;
- способи контролю за виконанням роботи;
- питання охорони праці;
- відповідальність сторін тощо.
Зверніть увагу, що ст. 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Також можна домовитись про компенсацію витрат за використання електроенергії та води, зв'язку та обслуговування обладнання тощо.
За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2026 року — читайте у статті.
Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Адже, в Україні саме страховий стаж, а не просто трудовий стаж, визначає право на пенсію та її розмір. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
Право на працю передбачає не лише можливість реалізовувати свої професійні здібності, а й належні умови праці, зокрема раціональну тривалість робочого часу. Однією з важливих гарантій у сфері трудового права є скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників. Коли і для кого можливе скорочення робочого часу — у статті
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті