Відпустка без збереження заробітної плати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або працівників, які перебувають за межами країни, — це новий вид відпуски. Особливості її надання визначає не Закон України «Про відпустки», а ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX).
УВАГА! Закон України «Про відпустки» не поширюється на такий вид відпустки.
Комікс про відпустку без збереження заробітної плати
Відпустку без збереження заробітної плати може отримати працівник, який:
- виїхав за межі території України;
- набув статусу ВПО.
Для надання такої відпустки потрібно отримати від працівника підтвердні документи.
Роботодавець не може відмовити в наданні такої відпустки, а повинен надати її в обов’язковому порядку. Підставою для надання є заява працівника (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX).
Тривалість відпустки — максимум 90 календарних днів. Працівник самостійно визначає та вказує в заяві бажану тривалість відпустки.
Відпустку без збереження заробітної плати працівник може взяти кілька разів, але загальна її тривалість не може перевищувати 90 днів упродовж воєнного стану.
Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Щодо страхового стажу працює таке саме правило, як і з іншими видами неоплачуваних відпусток: стажу немає, якщо не сплачується ЄСВ.
Роботодавець має право надавати таку відпустку не раніше ніж 19.07.2022, коли набула чинності нова норма — частина 4 статті 12 Закону № 2136-IX.
Достроково припинити відпустку можна за бажанням працівника чи за умов, якщо до завершення 90 календарних днів або періоду, на який працівник взяв відпустку, не діятиме воєнний стан або працівник повернеться додому. В останньому випадку вже не виконуватиметься умова про виїзд за кордон або в межах України він втратить статус ВПО.
Під час перебування в такій відпустці працівник може звільнитися.
За матеріалами Управління Держпраці у Сумській області
Відповідь залежить від підстави звільнення та бажання працівника
Наприкінці року кадровику варто перевірити, скільки днів щорічних відпусток працівники вже використали та який залишок невикористаної відпустки переходить на наступний період. Такий облік потрібен не лише для планування графіка відпусток, а й для контролю за дотриманням права працівників на відпочинок. Як розрахувати відпустку пропорційно відпрацьованому часу? Яку форму має довідка про залишок відпустки? Чи є єдина формула розрахунку днів відпустки? Відповіді на всі питання — у статті
Повернення до роботи після відпустки часто дається важко як звичайним працівникам, так і керівникам. Навіть найвідданіші своїй справі люди можуть відчути апатію, втрату ритму або так звану «післявідпускну депресію». Цей стан є абсолютно нормальним, але якщо не приділити йому увагу, він може негативно вплинути на продуктивність, атмосферу в колективі та загальний настрій на роботі. Тож як налаштувати себе на роботу після відпочинку та що робити після відпустки, щоб не вигорати — у статті.
Працівник просить відпустку при народженні дитини? Надавайте, якщо має на неї право. Скористатися правом на відпустку працівник може упродовж трьох місяців із дня народження дитини. Працівник має використати відпустку не пізніше 104-го дня з дня народження дитини
Сучасне суспільство поступово відходить від стереотипу, що догляд за дитиною – виключно жіноча справа. Все більше татусів хочуть брати активну участь у вихованні своїх малюків із перших днів життя. Тому питання про право чоловіка на «декрет» стає дедалі актуальнішим. Права чоловіків на «декретну» відпустку — гарантія соціальної та гендерної рівності, а декретні для чоловіків – звичне явище, що не викликає зайвої уваги ні роботодавців, ні працівників.
Майже всі офісні працівники, так звані «білі комірці», працюють із комп’ютером. Як визначити, кому з працівників і якої тривалості слід надавати щорічну додаткову відпустку за роботу на комп’ютері? Чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці? Як вести облік часу, відпрацьованого на комп’ютері? Чи обов’язково, взагалі, надавати працівникам таку відпустку?
