Підпишіться на 
Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136-IX) дозволяє під час працевлаштування під час дії воєнного стану встановлювати випробування для будь-якої категорії працівників. Водночас під час воєнного стану діє норма статті 27 КЗпП, що визначає строк випробування під час приймання на роботу — не більше ніж один місяць.
Щоб перевірити, чи відповідає працівник роботі, на яку його приймають, роботодавець може укласти з ним строковий трудовий договір на час воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (Закон № 2136-IX).
Трудовий договір може бути:
- безстроковим — укладається на невизначений строк;
- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
- таким, що укладається на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).
Строковий трудовий договір укладають, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших передбачених законодавством випадках.
Відповідно до нової норми, якою доповнили статтю 23 КЗпП з 19 липня 2022 року, роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, які відповідають їхній кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечувати рівні можливості таких працівників для укладення такого договору.
Держпраці нагадує, що і працівник, і роботодавець мають дотримуватися вимог трудового законодавства й оформлювати трудові відносини. Задекларована праця є гарантією захисту законних інтересів працівника, його права отримувати оплату за роботу, що не нижча, ніж установлений державою мінімальний розмір, страхові виплати та соціальні гарантії. Використання незадекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства, за яке роботодавець має відповідати за законом. Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору він має заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного неоформленого працівника.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці
