Простій під час попередження про скорочення
Федерація професійних спілок України повідомила, що Мінекономіки надіслало обнадійливу відповідь на попереднє звернення профспілок щодо оплати часу простою. Уряду пропонували внести зміни до ст. 113 Кодексу законів про працю України, підвищивши оплату часу простою не з вини працівника до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, наразі час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП). Водночас це положення регламентує лише мінімальну норму і не забороняє оплачувати період простою в більшому розмірі.
Наприклад, на підприємствах госпрозрахункової галузі в колективному договорі можна встановити вищий рівень оплати з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, а також генеральною, галузевими і територіальними угодами.
Постанова Кабінету Міністрів України №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету в умовах воєнного стану» передбачає, що керівник такого органу чи установи може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі (звісно, при цьому не нижче від двох третин тарифної ставки). Це правило діє до припинення чи скасування воєнного стану.
До прикладу, Галузева Угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки рекомендує забезпечити оплату простою працівникам освітніх закладів на рівні середньої заробітної плати (п. 8.3.3).
За матеріалами Федерації професійних спілок України
