Дев’ять оновлених правил надання відпусток під час воєнного стану
Законодавство гарантує громадянам, які працюють, надання щорічної відпустки із збереженням на цей період місця роботи і заробітної плати. А мінімальна тривалість відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. При цьому важливо пам'ятати, що відлік річного періоду починають з дня укладення трудового договору.
Може бути встановлена й інша тривалість відпустки, проте не менша, ніж передбачена законом. Але під час воєнного стану роботодавець може обмежити тривалість щорічної основної відпустки до 24 календарних днів. А працівникам, залученим до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, можуть відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (за винятком відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Замінити відпустку грошовою компенсацією не можна. Проте працівник може отримати компенсацію не лише під час звільнення. Якщо тривалість відпустки більша за мінімальну і особа вже використала 24 дні щорічної відпустки за робочий рік, за решту періоду відпочинку за цей же рік роботодавець може виплатити компенсацію (на бажання працівника).
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
