Простій і лікарняний — як і що оплачувати?
Як оплатити лікарняний під час простою
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи:
- громадяни України;
- іноземці;
- особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні (якщо інше не передбачає міжнародний договір України, згоду на обов’язковість якого надала Верховна Рада України).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі ― Закон № 1105, право на таке забезпечення виникає з настанням страхового випадку під час роботи (зокрема, час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Під час простою трудові відносини з працівниками не припиняють. Допомогу з тимчасової непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати чи доходу (ч. 1 ст. 15 Закону № 1105). Тож, чи оплачувати лікарняний, який видали працівнику під час простою, залежить від того, чи втратить він заробіток під час простою.
Працівник у простої з його вини
Роботодавець не оплачує час простою з вини працівника (ч. 4 ст. 113 КЗпП). Оскільки працівник не втрачає заробіток, якого немає, то й компенсувати нічого.
Працівник у простої не з його вини
- Працівник під час простою перебуває вдома
- Працівник, що перебуває на лікарняному, не втратить право на оплату простою. Окрім того, якщо працівник не повідомить роботодавця про хворобу, то роботодавець і надалі оплачуватиме простій. Тож компенсувати нічого, лікарняний не оплачуйте.
- Працівник під час простою має перебувати на роботі
- З першого дня невиходу працівника на роботу припиніть табелювати й оплачувати простій. Якщо в кабінеті страхувальника з’явився е-лікарняний, відсутність працівника табелюйте кодом «ТН». Допомогу з тимчасової непрацездатності працівнику призначить уповноважений із соціального страхування підприємства.