Звільнення під час воєнного стану
Зміна істотних умов праці може призвести до звільнення працівника — у тому випадку, якщо він відмовляється продовжувати роботу у зв'язку з цією зміною.
Так, роботодавець може розірвати трудовий договір, спираючись на Кодекс законів про працю України (п. 6 ст. 36). Проте для того, щоб засвідчити відмову працівника, потрібен письмовий документ.
При цьому роботодавцеві не потрібно докладати жодних зусиль для подальшого працевлаштування звільненого працівника.
Зазначимо, під час воєнного стану законодавство не висуває вимог щодо терміну повідомлення про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці.
Відповідаємо на запитання:
Важливо лише, щоб таке попередження і відбувалося до запровадження змін (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 3).
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
На підприємствах є поширеною практика, коли при звільненні працівнику видають обхідний лист, в якому зазначені структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості працівника перед ними. Що це за документ? Яка його форма? Які наслідки можуть бути за відмову отримати обхідний лист при звільненні?
Працівник вирішив звільнитися під час відпуски. Як оформити припинення з ним трудових відносин і чи доречно відкладати звільнення після відпустки? Чи можливе звільнення під час відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням? Коли подавати заяву на звільнення під час відпустки? Відповіді на усі питання щодо звільнення працівника під час відпустки — у статті.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
