Попри такий формат роботи, з роботодавця не знімається всі відповідальність
Дистанційна робота не знімає з роботодавця повністю відповідальність за безпеку праці працівника. Основні вимоги законодавства нагадали у Вищій школі адвокатури НААУ.
Дистанційна робота під час воєнного стану
Так, Закон України «Про охорону праці» передбачає, що при дистанційній роботі забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці на обраному місці роботи має сам працівник.
Водночас, відповідно до законодавства, роботодавець відповідає за належний технічний стан того обладнання та засобів виробництва, які працівнику передаватимуть для роботи. Крім того, дистанційний формат не скасовує обов'язку проводити інструктажі з охорони праці і протипожежної безпеки. Це стосується усіх видів інструктажів: позапланових, вступних, цільових тощо. Проте викликати працівника для цього непотрібно — провести інструктаж можна і засобами відеозв’язку.
Відповідаємо на запитання:
В умовах воєнного стану роботодавцеві також слід подбати про безпеку працівників під час повітряних тривог. Окрім обговорення під час інструктажів, варто розробити окрему інструкцію щодо дій у разі повітряної тривоги. При цьому слід враховувати, що дистанційну роботу можна здійснювати з будь-якого місця, тож в інструкції потрібно навести рекомендації як щодо дій вдома, так і для дій у громадських закладах чи на відкритому просторі.
За матеріалами Вищої школи адвокатури НААУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
Дистанційна робота не знімає з роботодавця повністю відповідальність за безпеку праці працівника. Основні вимоги законодавства нагадали у Вищій школі адвокатури НААУ.
