Роботодавець може застосовувати обмеження у деяких випадках
Як обґрунтувати відмову у прийнятті на роботу
Кодекс законів про працю України (ст. 2-1) забороняє дискримінацію у сфері праці. Йдеться про будь-яке пряме чи непряме обмеження прав через їх:
- расу;
- колір шкіри;
- політичні, релігійні чи інші переконання;
- стать;
- етнічне, соціальне та іноземне походження;
- вік;
- стан здоров’я;
- інвалідність;
- гендерну ідентичність;
- сексуальну орієнтацію;
- наявність (чи підозру) захворювання на ВІЛ/СНІД;
- сімейний та майновий стан;
- сімейні обов’язки;
- місце проживання;
- членство у профспілках.
Водночас роботодавець може висувати вимоги до:
- наявності громадянства (для державної служби);
- рівня освіти;
- стажу (якщо він є допустимою вимогою мінімального стажу роботи за спеціальністю для зайняття посади);
- віку та статі (для робіт з важкими і шкідливими умовами);
- стану здоров’я;
- судимості чи заборони обіймати певні посади.
Важливо, що вимоги щодо віку, рівня освіти та стану здоров’я не можуть бути вищими, ніж закріплено у КЗпП (ст. 22).
Роботодавець під час розгляду кандидатури повинен з’ясувати, чи відноситься особа до категорій, яким заборонено відмовляти у працевлаштуванні (КЗпП, ст. 184).
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Під час добору працівників роботодавець має оцінювати кандидатів за критеріями, які безпосередньо пов’язані з роботою: освітою, кваліфікацією, досвідом, професійними навичками та іншими вимогами, передбаченими законодавством або обумовленими характером посади. Водночас законом передбачена заборона дискримінації при прийнятті на роботу. Що вважається дискримінацією при прийнятті на роботу та як її уникнути роботодавцю — у статті
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника
Прийняття на роботу під час воєнного стану потребує від роботодавця не лише швидкого оформлення кадрових документів, а й уважного дотримання спеціальних правил трудового законодавства. Які особливості оформлення трудових відносин під час воєнного стану? Чи можна встановлювати випробування при прийняття під час воєнного стану на роботу? Які строки повідомлення про прийняття на роботу під час воєнного стану? Відповіді на ці та інші питання про прийняття на роботу під час воєнного стану — у статті
