Воєнний стан: трудова повинність та згода на суспільно-корисні роботи

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Дізнайтеся, кого та на яких умовах залучають до робіт

image47

Як організувати громадські роботи чи роботи тимчасового характеру за участю безробітних

Законодавство передбачає можливість запровадження трудової повинності на час воєнного стану.

Трудова повинність — це короткостроковий трудовий обов’язок у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок.

У Держпраці наголосили, що така повинність не має нічого спільного з примусовою працею (і з точки зору українського законодавства, і з точки зору міжнародних норм).

Так, Конвенція про примусову чи обов’язкову працю № 29 Міжнародної організації праці не включає до поняття примусової праці:

  • роботу чи службу, яку вимагають на підставі законів про обов’язкову військову службу і застосовують для  робіт суто воєнного характеру;
  • роботу чи службу, що є частиною звичайних громадянських обов’язків громадян повністю самоврядної країни;
  • роботу чи службу, яку вимагають від особи внаслідок вироку,  винесеного рішенням суду (якщо така робота виконується під наглядом і контролем державної влади і якщо особа при цьому не передається до розпорядження приватних осіб чи компаній;
  • роботу чи службу, яку вимагають в умовах надзвичайних обставин (війна, лихо чи його загроза — наприклад, пожежа, повінь, голод, землетрус, епідемія тощо — якщо таке лихо може поставити під загрозу життя населення);
  • дрібні роботи общинного характеру — роботи, виконувані для прямої користі колективу членами цього ж колективу (наприклад, звичайні громадянські обов’язки) — якщо населення безпосередньо або через представників підтримало доцільність таких робіт.

Конституція України (ст. 43) також не вважає примусовою роботою військову чи альтернативну службу, або ж роботу на виконання судового вироку.

Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що:

  • запроваджувати трудову повинність можуть військове командування разом із військовими адміністраціями (самостійно або залучаючи органи виконавчої влади);
  • запровадити трудову повинність можна для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та до захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами:
  • суспільно корисні роботи виконують для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, для забезпечення функціонування економіки та для захисту критичної інфраструктури;
  • за працівниками на час виконання суспільно корисних робіт зберігають місце роботи. 

Водночас не можна залучати до робіт:

  • малолітніх дітей та дітей віком 14-15 років;
  • жінок, які мають дітей до 3 років;
  • вагітних жінок (якщо робота може негативно вплинути на їхній стан). 

Залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану відбувається під час запровадження трудової повинності. З кожним працівником укладають строковий трудовий договір. Проте, оскільки йдеться про повинність, працівники не можуть звільнитися за власним бажанням.

Водночас якщо роботи відбуваються на радіаційно або хімічно забруднених територіях чи в інших небезпечних районах, залучати можна лише тих осіб, що надали письмову згоду на це.

Зауважимо, наразі дію воєнного стану продовжено до 15 листопада 2023 року.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

додаток

Емоційний інтелект кадровика: як будувати відносини з керівником та колективом

Статті за темою

Усі статті за темою

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
701

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
10595

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
422

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
3684

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
5972

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді