У Федерації професійних спілок України пояснили, чи відбувається автоматично у період воєнного стану призупинення дії положень колективного договору в частині перерахування підприємством коштів профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу.
Чи повинен роботодавець компенсувати неотримані профспілкою кошти за час воєнного стану
Обов'язок роботодавців відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно- масову, фізкультурну і оздоровчу роботу зафіксований законодавчо — Кодексом законів про працю України (ст. 250) та Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. 44).
Профспілки ж, своєю чергою, визначають напрями використання доходів у статуті організації.
Розмір таких відрахувань визначається колективним договором, але не може бути меншим за 0,3%. Окрім конкретної суми відрахувань у колективному договорі потрібно вказати періодичність нарахування коштів.
Водночас Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупиняє норму щодо перерахування грошей. Крім того, роботодавець може ініціювати призупинення й деяких інших положень колективного договору. Втім, у колдоговорі мають бути визначені випадки та порядок такого призупинення.
Призупинення оформлюють відповідними локальними документами, а якщо таких документів немає — положення колективного договору вважатимуться чинними.
Зауважимо, що Міністерство економіки вважає, що роботодавці мають провести попередні консультації з працівниками, перш ніж ухвалювати таке рішення, а після цього — поінформувати людей.
За матеріалами Федерації професійних спілок України
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Підпишіться на 
У Федерації професійних спілок України пояснили, чи відбувається автоматично у період воєнного стану призупинення дії положень колективного договору в частині перерахування підприємством коштів профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу.
