Роботодавцям та кадровикам довелося швидко адаптуватися до законодавчих змін в умовах війни. Чим відрізняються простій та призупинення трудових відносин під час воєнного стану? Дізнайтеся, щоб обирати оптимальне рішення для працівників і підприємства.

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Покрокові алгоритми для вас:
Різниця між простоєм та призупиненням трудового договору
Відмінність № 1
- Простоєм є будь-які обставини, які зумовили призупинення роботи;
- Призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану.
Відмінність № 2- Простій може бути без обмеження часу;
- Призупинення можливе лише на період дії воєнного стану.
Відмінність № 3
- Рішення про простій приймає роботодавець;
- Ініціатором призупинення дії ТД можу бути як роботодавець, так і працівник.
Відмінність № 4
Відмінність № 5
- При простої виплачується не нижче 2/3 окладу, з вини працівника простій не оплачується;
- При призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується, видається наказ в обох випадках.
Відмінність № 6
- Під час простою, у разі виплати 2/3 окладу, пенсійний стаж зараховується;
- При призупиненні дії трудового договору стаж не йде, оскільки не сплачується ЄСВ.
В умовах сучасного ринку праці роботодавці дедалі частіше застосовують нестандартні форми організації праці, зокрема вахтовий метод роботи. Такий підхід дозволяє ефективно використовувати трудові ресурси на об’єктах, віддалених від місця постійного проживання працівників, а також забезпечувати безперервність виробничих процесів. Водночас запровадження вахтового методу потребує чіткого дотримання законодавчих норм і правильного документального оформлення
Табель обліку робочого часу — це один із головних документів на підприємстві. Табелювання працівників використовується для фіксації фактично відпрацьованих годин, відсутностей працівників, відпусток та інших видів робочого часу. Правильно організований облік робочого часу на підприємстві допомагає уникнути помилок у нарахуванні заробітної плати та контролювати дисципліну праці. Хто веде табель обліку робочого часу? Хто підписує табель обліку робочого часу? Чи є типовий табель обліку робочого часу? Відповіді на ці та інші питання про табель робочого часу та зразок табеля обліку робочого часу — у статті
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2026 року — читайте у статті.
Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Адже, в Україні саме страховий стаж, а не просто трудовий стаж, визначає право на пенсію та її розмір. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
Право на працю передбачає не лише можливість реалізовувати свої професійні здібності, а й належні умови праці, зокрема раціональну тривалість робочого часу. Однією з важливих гарантій у сфері трудового права є скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників. Коли і для кого можливе скорочення робочого часу — у статті