До відповідальності також можуть притягнути, якщо не надати інформацію про кандидата в присяжні
7 жовтня 2024 року народний депутат України Денис Маслов зареєстрував у ВРУ Проєкт постанови «Про прийняття за основу проекту Закону України про суд присяжних» № 3843/П. Проєкт Закону України «Про суд присяжних» № 3843 зареєстрували ще 14.07.2020 (далі — Законопроєкт № 3843).
Законопроєкт № 3843 спрямований реалізувати норму статті 124 Конституції України щодо безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних.
Зокрема передбачають:
- дати визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних;
- унормувати порядок формування Лави присяжних та вимоги до присяжного;
- встановити права і обов’язки, підстави й порядок увільнення присяжного від виконання обов’язків;
- окреслити основні питання, які повинні вирішити присяжні, порядок наради й голосування присяжних при ухваленні вердикту;
- визначити види рішень головуючого судді в суді присяжних, підстави оскарження вироку суду присяжних, гарантії прав та матеріально-фінансового забезпечення присяжних.
Присяжним може бути громадянин України, який досяг двадцяти одного року, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визнає закон.
Суд надсилатиме кандидату в присяжні письмове запрошення та анкету кандидата рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку судового засідання.
Одночасно із запрошенням надсилатимуть письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи до виконання обов’язків присяжного.
Керівник, а у разі його відсутності — особа, що виконує обв’язки керівника підприємства, установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності (далі — підприємство) зобов’язаний вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків у суді.
Відмова вивільнити кандидата в присяжні від роботи є неповагою до суду. Осіб, винних у вчиненні дій, які є проявом неповаги до суду, притягнуть до відповідальності.
За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи і надалі зберігатимуть всі гарантії та пільги. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховуватимуть до всіх видів трудового стажу. Присяжного не можна буде звільнити з роботи або перевести на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді.
Також, посадових осіб та керівників підприємств зобов’яжуть за запитом територіального управління Державної судової адміністрації надавати необхідну інформацію, щоб скласти списки кандидатів у присяжні. Посадова особа підприємства, яка не надаватиме, відмовиться надати, надаватиме неповну або спотворену інформацію, або надаватиме інформацію поза встановленими строками, нестиме відповідальність.
Людмила Герега
За інформацією ВРУ
Будь-яке підприємство може потрапити до плану або позапланової інспекції контролюючих органів. Однією з найбільш хвилюючих для роботодавців є перевірка Держпраці. Вона стосується питань трудового законодавства, дотримання прав працівників та правильності кадрового обліку. Як кадровику підготуватись до перевірки Держпраці — у статті
Зміна законодавства, посилення контролю з боку державних органів, а також підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму — все це чинники, які впливають на розмір і перелік штрафів, що можуть бути накладені на роботодавців. Що ж чекати підприємствам у 2026 році?
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Порушення правил військового обліку — досить поширена проблема на сьогодні. Розглянемо, яка відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством та які особливості притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку.
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Законодавство України передбачає ряд штрафів для підприємців та компаній за невиконання вимог трудового законодавства, зокрема за порушення щодо працевлаштування, заробітної плати, охорони праці та інших аспектів трудових відносин. Детальніше про штрафи на роботодавців у 2025 році — у статті.
Підпишіться на 
