Законодавство про працю не містить заборон чи обмежень щодо перерв, які працівник має робити між основним місцем роботи та за сумісництвом.
Тому теоретично працівник може стати до роботи за сумісництвом одразу після основної роботи. Проте роботодавцю необхідно зважати на ризик перевтоми працівника.
Під час складання змінних графіків роботи та визначення тривалості робочої зміни роботодавець та профспілка підприємства повинні враховувати характер та умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю і здоров’ю як самого працівника, так і його оточення згідно з п. 5 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138.
Відпустка є важливою частиною трудових прав працівників. Оскільки сумісники виконують роботу за іншою формою зайнятості, ніж основні працівники, питання надання їм відпусток мають особливості, визначені законодавством. Усе про відпустки, на які мають право сумісники — у статті.
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством
Право осіб, що працюють за сумісництвом, на різні види відпусток, зокрема й на навчальні, гарантоване чинним трудовим законодавством. Однак, є певні особливості при наданні навчальної відпустки сумісникам.
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.