Законодавство про працю не містить заборон чи обмежень щодо перерв, які працівник має робити між основним місцем роботи та за сумісництвом.
Тому теоретично працівник може стати до роботи за сумісництвом одразу після основної роботи. Проте роботодавцю необхідно зважати на ризик перевтоми працівника.
Під час складання змінних графіків роботи та визначення тривалості робочої зміни роботодавець та профспілка підприємства повинні враховувати характер та умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю і здоров’ю як самого працівника, так і його оточення згідно з п. 5 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138.
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством.
Сумісництво і суміщення професій і посад є проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
Право осіб, що працюють за сумісництвом, на різні види відпусток, зокрема й на навчальні, гарантоване чинним трудовим законодавством. Однак, є певні особливості при наданні навчальної відпустки сумісникам.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.