У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Під час воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди для ліквідації наслідків бойових дій чи обставин, що становлять загрозу життю людей. Також перевести працівника можна за умови, що робота не протипоказана йому за станом здоров’я.
Трудові відносини в умовах воєнного стану
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та оплати праці здійснюється не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
Якщо у районі, де розташоване підприємство, ведуться бойові дії, працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (крім випадку, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або у відпустці (крім відпустки по вагітності та пологах та відпустки для догляду за дитиною до 3 років).
Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.
Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин. Додатково скасовуються:
заборона роботи у вихідні дні;
скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
обмеження для надурочних робіт.
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
За інформацією
