Гнучка зайнятість: які права має працівник

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це сучасна форма гнучкої зайнятості, коли працівник виконує роботу лише за потреби, у дні та години, визначені роботодавцем. Така робота не має сталого графіка, проте не позбавляє працівника основних трудових прав.

Максимальна кількість годин, яку може працювати працівник на такій основі, не повинна перевищувати 40 годин на тиждень — як і для звичайного працівника (ст. 21-1 КЗпП). Однак оплата праці проводиться за фактично відпрацьований час. При цьому закон гарантує, що навіть якщо роботи було менше, працівник отримає не менше, ніж за 32 години на місяць.

Особи, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, мають ті самі права, що і штатні працівники: право на щорічну відпустку, доплати за роботу вночі, у вихідні, в умовах шкідливості, а також захист від необґрунтованого звільнення. Важливо також, що укладення такого договору має супроводжуватись чітким визначенням умов залучення до роботи та умовами оплати.

Тож трудовий договір з нефіксованим часом — це зручна опція як для роботодавців, так і для працівників, які шукають гнучкість, але не хочуть втрачати соціальні гарантії.

За інформацією Telegram-каналу Управління

інспекційної діяльності у Вінницькій області