Відповідь
Обліковуйте дні та години відсутності працівника окремо за кожен календарний місяць.
Роботодавець обліковує робочий час за кожний робочий день/зміну в табелі обліку використання робочого часу (далі — табель). Табель відкривають щомісяця.
Проставляйте відмітки в табелі про причини неявок через відпустку тільки на підставі наказу про надання відпусток.
Тривалість відпусток розраховують у календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Тому всі календарні дні перебування працівника у відпустках позначайте кодами, які відповідають певному виду відпусток.
Кількість годин, не відпрацьованих через відпустку, проставляйте лише у дні, які є робочими за графіком роботи працівника. Кількість годин у такі дні має дорівнювати кількості годин, що були б робочими за графіком роботи.
Кількість таких невідпрацьованих днів і годин відбивайте у другій половині табеля у графі «Не відпрацьовано, з причин за місяць» (коди 8–10, 11–15, 17, 22, 18). Далі включайте до суми дні й години, що зазначаєте у графі «Всього неявок».
Якщо йдеться про оплачувану відпустку — щорічну, соціальну тощо, бухгалтер нарахує працівникові зарплату за весь час відпустки на підставі наказу про відпустку, а інформацію в табелі використає, коли складатиме статистичну звітність.
Ольга Догадіна, провідний експерт Експертус Кадри
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.