Віра і код: прийняття на роботу без номера облікової картки платника податків
Запитання
Відповідь
Усі фізичні особи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженим наказом Міндоходів України 10.12.2013 № 779 (далі — Положення), та отримують реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Законодавство не оперує терміном «ідентифікаційний код». Починаючи з 1996 року і до прийняття у 2011 році Податкового кодексу України фізичні особи отримували ідентифікаційні номери, як того вимагав Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 № 320/94-ВР
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Неплатник ІПН повинен повідомити контролюючі органи про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (абз. 2 п. 1 р. ІІ Положення).
Відмова від ідентифікаційного коду має бути засвідчена відповідною відміткою у паспорті. Прийняття на роботу особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від ІПН, здійснюється на загальних підставах.
До облікових документів (у т. ч. картки П-2) працівника замість десятизначного номера облікової картки платника податків вносяться серія та номер паспорту, наприклад ВН222699.