Відповідь
Працівник може затриматися у відрядженні з власної ініціативи, однак лише на вихідні — святкові й неробочі — дні (абз. 3 і 4 п. 7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59; далі — Інструкція № 59).
За ці дні роботодавець не відшкодовує працівникові витрати: добові, на найм житла тощо. Виняток — витрати на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи.
Інструкція № 59 не передбачає для працівників можливість затриматися у відрядженні з власної ініціативи на робочі дні. До того ж у цьому випадку працівник не відпрацює місячну норму робочого часу, що вплине на його зарплату.
Звичайно, перед вибуттям у відрядження за заявою працівнику можна надати щорічну відпустку на два календарних дні — четвер, п’ятницю. Однак тоді проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи роботодавець не компенсуватиме, оскільки дата на зворотному квитку не збігатиметься з датою закінчення відрядження в наказі (абз. 2 п. 7 Інструкції № 59).
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, передбачає, що працівників направляють у відрядження на підставі наказу керівника установи або його заступника. У наказі про відрядження зазначають пункт призначення, найменування підприємства, в яке відряджено працівника, строк та мета відрядження.
Скачайте актуальний зразок наказу про відрядження.
Направляючи працівника у відрядження, в наказі встановлюють строки відрядження. Проте обставини можуть скластися так, що працівнику необхідно затриматися у відрядженні.
І для відрядження по Україні, і для відрядження за кордон спершу затвердьте кошторис витрат, а потім видайте наказ. Технічне завдання для відрядження за кордон готуйте за потреби
Директор у відрядженні, а на підприємстві постійно виникають проблеми та завдання, які потребують оперативного розв’язання. Доручіть посадовій особі підприємства виконувати частину повноважень директора на час його відсутності
