Відповідь
Працівник може затриматися у відрядженні з власної ініціативи, однак лише на вихідні — святкові й неробочі — дні (абз. 3 і 4 п. 7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59; далі — Інструкція № 59).
За ці дні роботодавець не відшкодовує працівникові витрати: добові, на найм житла тощо. Виняток — витрати на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи.
Інструкція № 59 не передбачає для працівників можливість затриматися у відрядженні з власної ініціативи на робочі дні. До того ж у цьому випадку працівник не відпрацює місячну норму робочого часу, що вплине на його зарплату.
Звичайно, перед вибуттям у відрядження за заявою працівнику можна надати щорічну відпустку на два календарних дні — четвер, п’ятницю. Однак тоді проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи роботодавець не компенсуватиме, оскільки дата на зворотному квитку не збігатиметься з датою закінчення відрядження в наказі (абз. 2 п. 7 Інструкції № 59).
Для забезпечення трудової дисципліни працівниками, що направляються у відрядження, а також урегулювання організаційних та фінансових питань, пов’язаних із відрядженнями, радимо розробити Положення про відрядження (далі — Положення).
Скачайте актуальний зразок наказу про відрядження.
Відрядження під час воєнного стану набуло нових особливостей: правила оформлення відрядження працівнику-дистанційнику, працівнику, який перебуває у простої або за кордоном. Як направляти працівників у відрядження під час воєнного стану — читайте у статті
І для відрядження по Україні, і для відрядження за кордон спершу затвердьте кошторис витрат, а потім видайте наказ. Технічне завдання для відрядження за кордон готуйте за потреби
Неодноразово трапляється, що робота деяких працівників пов’язана з постійними службовими поїздками в межах міста або за межі населеного пункту. Чи можна встановити для таких працівників роз’їзний характер роботи? Чи, все-таки, кожну таку поїздку оформлювати як відрядження?
