Відповідь
Кодексом законів про працю України (КЗпП) не встановлено обмежень щодо звільнення з роботи у зв’язку з переведенням на інше підприємство. Тому за цією підставою можна звільнити як основного працівника, так і працівника-сумісника. Тим більше, що така підстава для звільнення надає можливість роботодавцю звільнити, наприклад, одиноку мати, що працює за сумісництвом та має дитину до 14 років, не порушуючи гарантій, визначених статтею 184 КЗпП.
Утім, у зв’язку з особливостями укладання трудового договору за основним місцем роботи і за сумісництвом, оформлення звільнення з роботи працівника за пунктом 5 статті 36 КЗпП без порушень можливе лише у випадку, коли на підприємстві, куди працівник планує працевлаштуватись, він також працюватиме за сумісництвом.
Не рекомендуємо звільняти зі цією підставою працівника-сумісника при переведенні на підприємство, як на основне місце роботи, оскільки при оформленні можуть виникнути проблеми, зокрема, при внесенні запису до трудової книжки працівника, адже внесення запису про роботу за сумісництвом не передбачає зазначення підстави звільнення, а запис у трудовій книжці про прийняття за переведенням на основне місце не міститиме відповідного попереднього запису про звільнення у зв’язку з переведенням з попереднього місця роботи, що спричинить плутанину у записах.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
Сумісництво і суміщення професій і посад є досить проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
