Відповідь
Строки виплати зарплати визначено статтею 115 КЗпП. Так, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Читайте також: Інспекційні відвідування замість перевірок: усе по-новому
Стаття 265 КЗпП передбачає штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за порушення встановлених строків виплати заробітної плати більш як за один місяць.
Отже, інспектор не кваліфікуватиме як порушення одноразову затримку із виплатою авансу, проте зазначить про це в акті за результатами інспекційного відвідування.
Якщо роботодавець знову затримуватиме зарплату, до нього застосують штрафні санкції (п. 29 Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295).
Олена Коновалова,
заступник директора департаменту з питань праці —
начальник відділу з питань трудових відносин
Державної служби України з питань праці,
Ірина Іванченко,
шеф-редактор журналу «Кадровик-01» та системи Експертус Кадри
Будь-яке підприємство може потрапити до плану або позапланової інспекції контролюючих органів. Однією з найбільш хвилюючих для роботодавців є перевірка Держпраці. Вона стосується питань трудового законодавства, дотримання прав працівників та правильності кадрового обліку. Як кадровику підготуватись до перевірки Держпраці — у статті
Дотримання вимог трудового законодавства під час прийняття працівників на роботу, оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати, надання відпусток, ведення кадрової документації та звільнення працівників – обов’язок роботодавця. За порушення встановлених вимог законодавство передбачає фінансову, адміністративну, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність. Які штрафи за кадрові порушення 2027 року чекають на роботодавців — у статті
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Порушення правил військового обліку — досить поширена проблема на сьогодні. Розглянемо, яка відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством та які особливості притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті
Чи дійсно будь-який штраф скасують, якщо вчасно усунути порушення? Статистика 2025 року показує, що податківці стали штрафувати частіше. Розвінчуємо ілюзії про «мораторій» та готуємося до перевірок у 2026 році
