Відповідь
Строки виплати зарплати визначено статтею 115 КЗпП. Так, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Читайте також: Інспекційні відвідування замість перевірок: усе по-новому
Стаття 265 КЗпП передбачає штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за порушення встановлених строків виплати заробітної плати більш як за один місяць.
Отже, інспектор не кваліфікуватиме як порушення одноразову затримку із виплатою авансу, проте зазначить про це в акті за результатами інспекційного відвідування.
Якщо роботодавець знову затримуватиме зарплату, до нього застосують штрафні санкції (п. 29 Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295).
Олена Коновалова,
заступник директора департаменту з питань праці —
начальник відділу з питань трудових відносин
Державної служби України з питань праці,
Ірина Іванченко,
шеф-редактор журналу «Кадровик-01» та системи Експертус Кадри
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Законодавство України передбачає ряд штрафів для підприємців та компаній за невиконання вимог трудового законодавства, зокрема за порушення щодо працевлаштування, заробітної плати, охорони праці та інших аспектів трудових відносин. Детальніше про штрафи на роботодавців у 2025 році — у статті.
Порушення законодавства про відпустки може мати серйозні наслідки для роботодавця. Інспектори праці перевіряють, чи надаються працівникам відпустки, чи є на підприємстві графік відпусток, чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Яку відповідальність за порушення законодавства про відпустки передбачає законодавство, читайте у статті.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Розглянемо, відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
