Відповідь
Особова картка працівника (типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату та Міноборони України від 25.12.2009 № 495/656), є основним первинним обліковим документом працівника в організації. Жодним нормативним актом не затверджено порядку ведення картки П-2. Для зручності та оперативного контролю кадрової служби за закінченням строку трудового договору до неї може бути внесено відомості про закінчення та продовження строку трудового договору, так само, наприклад, як і у разі виконання працівником роботи за суміщенням.
У разі внесення запису до П-2 про продовження строку трудового договору доцільно ознайомити з ним працівника під підпис у відповідній графі
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Особова картка — основний обліковий документ працівника. Роботодавець обліковує особовий склад підприємства за допомогою картотеки особових карток.
Особова картка — основний обліковий документ працівника. Роботодавець обліковує особовий склад підприємства за допомогою картотеки особових карток
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
Стаття 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР зобов’язує роботодавця вести облік відпусток працівникам. Форми обліку Закон не визначає. На практиці облік усіх відпусток ведуть за допомогою картки П-2. Підстава внести дані — наказ про відпустку.
