Відповідь
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ч. 1 ст. 116 КЗпП).
Дізнайтеся, що робити, якщо у день звільнення працівник не прийшов за трудовою книжкою
Однак, у разі настання страхового випадку (захворювання або травма, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві) роботодавець оплачує перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105). З шостого дня тимчасової непрацездатності і до відновлення працездатності або встановлення інвалідності листок непрацездатності оплачують за рахунок коштів Фонду соціального страхування (далі — ФСС) (абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Читайте також: Лікарняні: від видачі листка непрацездатності до оплати
Окрім того, в статті 22 Закону № 1105 визначено страхові випадки, які з першого дня оплачують за рахунок коштів ФСС.
Робочі органи ФСС фінансують роботодавця протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (п. 8 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 № 26 та п. 1 ст. 32 Закону № 1105).
Отже, в день звільнення роботодавець має виплатити працівнику всі суми, що належать йому від підприємства (у т. ч. допомогу по тимчасовій непрацездатності, визначену в абз.2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Читайте також: Вихідна допомога при звільненні: обчислення та виплата
Допомога по тимчасовій непрацездатності, яку виплачують за рахунок коштів ФСС, не є коштами роботодавця. Роботодавець перераховує цю суму колишньому працівнику після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок роботодавця.
В цьому випадку роботодавець не порушує законодавство про працю, зокрема, статтю 116 КЗпП.
