Заява без збереження зарплати: чи долучати до особової справи?

Оформлення особової картки працівника є важливою частиною кадрового діловодства на підприємстві. Одним із основних документів, що ведеться кадровою службою, є особова картка працівника за типовою формою № П-2. Саме в цьому документі зберігається основна інформація про працівника, його освіту, трудову діяльність, сімейний стан, військовий облік та інші важливі дані. Правильне заповнення картки допомагає систематизувати кадрову інформацію та забезпечує порядок у документації підприємства

Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті

Особова картка працівника — основний обліковий документ. Хто заповнює особову картку працівника? Що має містити особова картка, зразок заповнення та внесення змін? Де знайти бланк особової картки П-2? Відповіді на ці питання, правила заповнення особової картки працівника а також зразок особової картки працівника П-2 — у статті

З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»

Стаття 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР зобов’язує роботодавця вести облік відпусток працівникам. Форми обліку Закон не визначає. На практиці облік усіх відпусток ведуть за допомогою картки П-2. Підстава внести дані — наказ про відпустку.