Відповідь
Для пенсійного забезпечення страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV).
Для оплати тимчасової непрацездатності страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV). Не всі періоди зараховують до страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності.
Для виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III).
Перебуваючи у трудових відносинах працівник підлягає:
- загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;
- страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
- страхуванню на випадок безробіття.
Однак, оскільки він не виконує роботи, передбаченої трудовим договором з неповажних причин (прогул), то роботодавець не нараховує йому зарплату, а відтак і не сплачує за нього страхові внести.
Тому період прогулу не зараховують до страхового стажу за всіма видами страхування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
Звільнення працівника на підставі пункту четвертого статті 40 КЗпП — за прогул — оформлюють відповідним наказом. Скачайте зразок наказу про звільнення за прогул без поважних причин, щоб дотримати вимог законодавства з праці та ДСТУ 4163:2020.
Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Кадровику нерідко доводиться грати роль свідка, коли керівник жадає застосувати до недбалого працівника дисциплінарне стягнення «сьогодні і негайно». Пропонуємо вам дізнатись про чужі помилки, аби не довелося вчитися на своїх і не поновлювати на роботі працівника, який порушував трудову дисципліну.
