Суспільно корисні роботи: обов'язки роботодавця та права працівника

Такі роботи є формою трудової повинності

Суспільно корисні роботи: обов'язки роботодавця та права працівникаДержпраці нагадала про специфіку залучення громадян до суспільно корисних робіт під час воєнного стану.

Як прийняти за строковим трудовим договором

Так, відомство нагадало, що для таких робіт укладається строковий трудовий договір, і роботодавець не може вимагати від працівників тієї роботи, яка цим договором не передбачена. На громадян, залучених до суспільно корисних робіт, поширюються усі гарантовані законом трудові права та гарантії (зокрема, загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Якщо роботи виконуватимуться у шкідливих умовах, роботодавець повинен забезпечити працівників належними засобами індивідуального захисту. Також слід організувати проходження попереднього та періодичних медоглядів. 

Оплата праці має відбуватися на рівні, не нижчому за мінімальну заробітну плату

Водночас працівники не можуть ініціювати розірвання такого трудового договору, суспільно корисні роботи є видом тимчасової трудової повинності, коли згода особи не є обов’язковою.

За матеріалами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

додаток

Норматив працевлаштованих осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року — перевіряємо розрахунок

Статті за темою

Усі статті за темою

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
9416

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
1391

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
12711

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
1393

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
5452

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді