За цією підставою можна звільнити лише деяких працівників
Як звільняти працівників під час воєнного стану
Власник або уповноважений ним орган може з власної ініціативи звільнити працівника, що виконує виховні функції, якщо той вчинить аморальний проступок. Таке положення закріплює Кодекс законів про працю України (п. 3 ч. 1 ст. 41). Відтак, аморальний проступок може бути додатковою підставою для звільнення, але за умови, що такий проступок є несумісним з продовженням роботи.
Закон України «Про освіту» (ст. 52) наводить перелік учасників освітнього процесу, які можуть бути звільнені за цією підставою. Це:
- педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;
- фізичні особи, які провадять освітню діяльність;
- інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.
За матеріалами Центрального регіону інспекційної діяльності у Дніпропетровській області
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
На підприємствах є поширеною практика, коли при звільненні працівнику видають обхідний лист, в якому зазначені структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості працівника перед ними. Що це за документ? Яка його форма? Які наслідки можуть бути за відмову отримати обхідний лист при звільненні?
Працівник вирішив звільнитися під час відпуски. Як оформити припинення з ним трудових відносин і чи доречно відкладати звільнення після відпустки? Чи можливе звільнення під час відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням? Коли подавати заяву на звільнення під час відпустки? Відповіді на усі питання щодо звільнення працівника під час відпустки — у статті.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
