Ведення організаціями такої облікової форми як Журнал обліку листків непрацездатності законодавством не передбачено. Проте згідно зі статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5, журнали реєстрації листків непрацездатності зберігають в організаціях три роки після закінчення журналу.
Переваги ведення такого журналу беззаперечні. Особливо їх оцінять в організаціях з великою чисельністю працівників, де складанням табелів, заповненням розділів зворотного боку листків непрацездатності займаються працівники різних структурних підрозділів.
Фіксація дати подання листка непрацездатності у журналі мінімізує ризик виникнення конфліктної ситуації, якщо листок непрацездатності працівник подасть після проведення засідання комісії із соціального страхування, щодо строків виплати бухгалтерією матеріальної допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Також трапляються непоодинокі випадки втрати листків непрацездатності на етапах передавання їх від кадрової служби до представника комісії по соціальному страхуванню або до бухгалтерії.
ТОП-5 консультацій
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
Журнал обліку листків непрацездатності може містити такі графи:
- номер за порядком;
- дата надходження листка непрацездатності;
- прізвище, ім’я, по батькові (або ініціали) працівника;
- номер та серія листка непрацездатності;
- медичний заклад, яким видано листок непрацездатності;
- період тимчасової непрацездатності.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
