Компенсація за невикористану відпустку при звільненні сумісника

Законодавством про відпустки передбачено, що у разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки та дні невикористаної додаткової відпустки «на дітей» (ст. 24 Закону про відпустки).

Детальніше про умови отримання компенсації та особливості її нарахування — у консультації «Компенсація за невикористану відпустку: хто має право отримувати».

Ця норма поширюється також і на працівників, які працевлаштовані за сумісництвом.

У разі звільнення працівника компенсація за дні невикористаної відпустки за основною посадою та за сумісництвом виплачується окремо. Приміром, якщо працівник працює на підприємстві внутрішнім сумісником, і звільняється лише з цієї посади, то й компенсуватиметься лише відпустка, невикористана на посаді за сумісництвом.

У разі одночасного звільнення працівника з основного місця роботи та з роботи за внутрішнім сумісництвом, роботодавець має провести розрахунок компенсації за невикористану відпустку по кожному місцю роботи і виплатити (або відрахувати кошти) по кожному з них.

Увага!

Закон про відпустки не передбачає жодних особливостей компенсації невикористаної щорічної відпустки і відпустки працівникам, які мають дітей (відрахувань із заробітної плати за дні невідпрацьованої щорічної відпустки) для сумісників.

А у випадку, якщо працівник використав відпустку наперед, і з його заробітної плати відраховуються кошти за невідпрацьовану відпустку (частина перша ст. 22 Закону про відпустки).

Проте відрахування із заробітної плати за використану наперед відпустку не провадиться у таких випадках:

  • працівника призвано на військову службу;
  • працівника переведено за його згодою на інше підприємство або він перейшов на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  • працівник відмовився від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовився працювати далі у зв’язку з істотною зміною умов праці;
  • підприємство ліквідовано, реорганізовано або скорочено чисельність чи штат працівників;
  • працівник не відповідає займаній посаді;
  • працівник не з’являвся на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження посади при певному захворюванні;
  • поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • направлення працівника на навчання;
  • вихід на пенсію.

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки також не провадяться у разі смерті працівника.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

Як оперативно передати відомості про працівників на вебпортал ПФУ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді