Працівник вийшов з щорічної відпустки, після чого прийняв рішення звільнитися. Однак він не відпрацював робочий рік, за який йому було надано відпустку. Очевидно, що кожному роботодавцю захочеться повернути гроші за ті дні відпустки, які не є відпрацьованими. Зробити це можливо, але за певних умов.
Відпустка за невідпрацьовану частину робочого року — це звична ситуація в практиці кадровиків. Поки не йдеться про звільнення працівника, який отримав відпустку повної тривалості наперед — до закінчення відповідного робочого року. Саме тоді від рівня фахової підготовки кадровика залежатиме, наскільки швидко роботодавець зможе повернути кошти, витрачені на оплату «незаробленої» відпустки…
У яких випадках надають відпустку?
Щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) повної тривалості в перший рік роботи надають працівнику після безперервної роботи тривалістю шість місяців на підприємстві. Винятковими є лише випадки вказані в частині 7 статті 10 Закону про відпустки — коли щорічна відпустка може надаватися за бажанням працівника до настання цього 6-місячного терміну безперервної роботи.
За другий та наступні робочі роки щорічні відпустки надають працівникам у будь-який робочий час відповідного робочого року.
При звільненні працівник, який взяв відпустку в частину невідпрацьованого робочого року, має повернути кошти, які він отримав за дні відпустки, що були надані за невідпрацьовану частину робочого року. Та чи може організація утримати такі кошти? З’ясуймо далі.
Оформте за зразками поділ, перенесення чи продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, виконання ним громадських обов’язків, збігу відпусток та з ініціативи роботодавця.
Повернення коштів при звільненні у разі використання відпустки наперед
Стаття 22 Закону про відпустки визначає умови, коли можна провадити відрахування із заробітної плати у разі використання відпустки наперед, і випадки, коли цього робити не можна.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Не можна відрахувати при звільненні кошти за використану відпустку в рахунок невідпрацьованого робочого року, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з:
призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;
змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
нез’явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
