Керівникам бюджетних закладів надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання (пп. «б» п. 4 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 та п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519).
Ця норма поширюється на всі категорії працівників бюджетних закладів охорони здоров’я. Однак зазначені виплати, зокрема й матеріальна допомога на оздоровлення, здійснюються за рахунок та в межах фонду заробітної плати закладів охорони здоров’я, а їх виплата є виключним правом, а не обов’язком керівника.
Законодавство не містить заборони щодо виплати допомоги на оздоровлення працівникам, що працюють на умовах трудового договору за сумісництвом, тобто допомога на оздоровлення сумісникам виплачується на загальних підставах.
Отже, керівник закладу охорони здоров’я може виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення працівнику за кожним трудовим договором, як за основною роботою, так і за сумісництвом одночасно.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
